Бичівник, -ка, м. Въ дышловомъ возу: жердь, служащая для припряжки третьей лошади. Кінь на бичівнику. Ум. бичівничок.
Богоненавидник, -ка, м. Ненавидящій Бога.
Вікновина, -ни, ж. Чистое мѣсто на заросшемъ озерѣ или болотѣ.
Гу́лі IІ Употребляется какъ глаголъ: гулять. Не плач, дитинко, гулі підемо. Що на нашій та гулиці. все гулі та гулі. Употребляется какъ существительное: гулянье, бездѣйствіе. Гулі не одного в лапті обули.
За́мужжю нар. Замужемъ. Се вже я вдруге замужжю.
Лавчина, -ни, ж. = лава 1 (но плохая).
Пришники мн. Выпряденные изъ одной кужелі нитки вмѣстѣ съ веретенами, на которыхъ онѣ намотаны.
Узяток, -тку, м. 1) Пожива, добыча. Де попам, або музикам не було взятку. 2) Сборъ меда и воску у пчелъ. Вже гречки цвітуть — буде добрий взяток.
Уторік нар. = торік. А!... ви знов у горох!... як уторік.
Чорнороб, -ба, м. Чернорабочій.
