Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

картуз

Картуз, -за, м. Картузъ, фуражка. Вас. 156. Чуб. VII. 413. Хто ходить у картузі, так у того чорти у пузі. Ном. Ум. картузик. Взялось за картузик та й прощається. О. 1862. V. 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРТУЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРТУЗ"
Бичище, -ща, м. Ув. отъ бик.
Голопуцьок, -цька, м. 1) Неоперившійся птенецъ. 2) Переносно: ребенокъ. Діти голопуцьки, як горобенята, бігають по улиці. Г. Барв. 416.
Лі́́жма нар. = лігма. Ліжма треба лягти. Сим. 236.
Ма́тчин, -на, -не. = материн. Коли б нас, браття, могла отцева й матчина молитва відсіля визволяти. Дума. Тобі уся матчина худоба досталась. О. 1862. VIII. 8.
Песиголова, -ви, ж. Собачья голова. Пани песиголови. Камен. у.  
Поскликатися, -каємося, -єтеся, гл. Перекликаясь, созвать другъ друга. Поскликались вони докупи. Рудч. Ск. І. 31.
Прижити, -живу, -веш, гл. Прижить (дитя). Жила, жила удівонька та на край села, та прижила та удівонька сина сокола. Чуб. V. 976.
Приощажати, -жаю, -єш, сов. в. приощади́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Сберегать, сберечь, приберегать, приберечь. Я приощажала на зіму капусту. Н. Вол. у.
Теплісько нар. = теплісінько. Шейк.
Тінок, -нку, м. Тѣнистое мѣсто. Сидить він у тінку. МВ. І. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРТУЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.