Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кат

Кат, -та, м. 1) Палачъ. В понеділок рано Марусяка ймлено, а ві второк рано по ката послано, а в середу рано ката привезено, а у четвер рано Марусяка згублено. Гол. Що то, що він мовчить! Кажуть, що й кат не говіркий, а голову він одтинає... МВ. ІІ. 80. Переносно: мучитель, извергъ. кат-зна. Чортъ знаетъ. Воно, бач, і робота москалям кат-зна яка. Левиц. І. кат-ма, — має. Нѣтъ, не имѣется. Багато ума, та в кишені кат-ма. Ном. На йому шапка-бирка, ізверху дірка, соломою шита, а вітром підбита, а коло околиці нічогісінько кат-має. Мет. 445. до ка́та. Очень много. У нас ворогів до ката. Левиц. І. В мене ім'я не одно, а єсть їх до ката. ЗОЮР. Ув. катюга. Вів їх стременний князя, найлютійший катюга з челядинців Єремії. Стор. МПр. 83. А все таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі. Гліб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАТ"
Біло нар. Бѣло. Катря біло збіліла. МВ. ІІІ. 122. Ум. біленько, білесенько. Умилася біло-біленько. Чуб. V. 704.
Викидатися, -даюся, -єшся, сов. в. викинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Выбрасываться, выброситься, выкинуться. Із пісні слово не викидається. Ном. № 1311. 2) Всплескиваться, всплеснуться. Риба перед дощем викидається. Аж поперед мене щось плеснуло в воду. Викинулась риба та і зникла враз. Щог. Сл. 91.
Задої́ти, -дою́, -їш, гл. О коровѣ: испортить неаккуратнымъ доеніемъ.
Затина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. затну́ти и затя́ти, -тну́, -не́ш, гл. 1) Ударять, ударить. Скоро Лях-Бутурлак теє зачуває, Кушку Самійла у щоку затинає. Макс. 37. Як до ліса доїжджає, дубиною затинає. Чуб. V. 933. Затяла її в пику. Н. Вол. у. 2) Ударять, ударить рубящимъ или рѣжущимъ орудіемъ, начинать, начать рубить, рѣзнуть. 3) — кому́. Допекать, допечь, укорять, укорить. Хазяйка смика діда за рукав, щоб він уважив панотцеві, а хазяїн уговорює попа, щоб він не затинав старенькому. Стор. І. 240. 4) Дѣлать, сдѣлать что съ энергіей, съ жаромъ. Сопілка зуба затинала. Котл. Ен. І. 19. На вигоні дівчата затинають веснянки. Греб. 401. Затинає по-лядськи.
Здиха́нка, -ки, ж. Вздохъ. Ум. здиха́ночка. Тяжкі здиханочки. Гол. II. 419.
Канцелюра, -ри, м. Ув. отъ канцелярист. Св. Л. 242.
Корінчик, -ка, м. Ум. отъ корінь.
Псярка, -ки, ж. = псяґа. Вх. Зн. 458.
Рацавий, -а, -е. = рапавий. Вх. Зн. 58.
Трафити, -ся. Cм. трафляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.