Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кат

Кат, -та, м. 1) Палачъ. В понеділок рано Марусяка ймлено, а ві второк рано по ката послано, а в середу рано ката привезено, а у четвер рано Марусяка згублено. Гол. Що то, що він мовчить! Кажуть, що й кат не говіркий, а голову він одтинає... МВ. ІІ. 80. Переносно: мучитель, извергъ. кат-зна. Чортъ знаетъ. Воно, бач, і робота москалям кат-зна яка. Левиц. І. кат-ма, — має. Нѣтъ, не имѣется. Багато ума, та в кишені кат-ма. Ном. На йому шапка-бирка, ізверху дірка, соломою шита, а вітром підбита, а коло околиці нічогісінько кат-має. Мет. 445. до ка́та. Очень много. У нас ворогів до ката. Левиц. І. В мене ім'я не одно, а єсть їх до ката. ЗОЮР. Ув. катюга. Вів їх стременний князя, найлютійший катюга з челядинців Єремії. Стор. МПр. 83. А все таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі. Гліб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАТ"
Бузувірний, -а, -е. = безувірний. Чи ж воно таки подобеньство старій людині та лопати у піст скоромне? Сказано, бузувірні люде. Харьк. у.
Вигодити, -джу, -диш, гл. Угодить. Як встану раненько, кождому вигоджу. Гол. ІІІ. 348.годину. Выбрать время. Вигодили таку годину, що нікого дома не було. Черк. у.
Відгризати, -заю, -єш, сов. в. відгризти, -зу, -зеш, гл. Отгрызать, отгрызть.
Доброчи́нець, -нця, м. = Добродій 1. Пів світа сходи, — другого такого доброчинця не надибаєш. Кост. 7. 80.
Кавпіти гл. Терпѣть нужду, нуждаться. Желех.
Лома́к, -ка, м. пт. крапивникъ, Trogloditus parvulus. Вх. Лем. 432. Ум. ломачо́к.
Нашивати, -ва́ю, -єш, сов. в. нашити, -ши́ю, -єш, гл. 1) Нашивать, нашить извѣстное количество. Бери, тату, ті кожухи, що я нашию. Левиц. І. 2) Нашивать, нашить сверху на чемъ либо.
Рубковий, -а, -е. Изъ тонкаго полотна. Крайте рушнички рубковії. Рк. Макс.
Соха, -хи, ж. 1) Столбъ, подпорка, преимуществ. вилообразная на концѣ, напр. на соху опирается матица хаты, верхняя часть крыши въ клунѣ; на ней вращается рычагъ колодезьнаго журавля; со́хами называются также столбики или подпорки, на которыхъ уставляется печь и пр. Вас. 196. Шух. І. 109, 237. Также каждый изъ четырехъ столбовъ по угламъ хаты. Kolb. І. 55, 59. Оце хата! дві сохи та соломи трохи. Ном. № 1500. Ой піч стоїть на сохах. МУЕ. III. 85. 2) Ножка терлиці въ видѣ развилины. Шух. І. 147. 3) Соха. Чуб. II. 83. І соха в землі, і воли в ярмі. Чуб. V. 1118. 4) Мѣра пахотной земли въ двѣ пятыхъ части десятины (потому что для вспашки одной десятины необходимо 2 1/2 дня работы одной сохой). Черниг. г. Ум. сішка, сошечка.
Щебетіти, -чу́, -ти́ш, гл. = щебетати. Ото яке балакуче придалось: щебетить та й щебетить увесь день. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.