Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карниз

Карниз, -зу, м. Карнизъ. Стояла палата хороша, висока, убрана в карнизи. Левиц. І.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРНИЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРНИЗ"
Запі́шва, -ви, ж. Рубецъ въ шитьѣ.
Зере́нце, -ця, с. Зернышко. Ум. отъ зерно.
Ма́та, -ти, ж. Родъ толстой рогожи изъ соломы.
Невір-земля, -лі, ж. Нехристіанская земля. АД. І. 9.
П'ятсот, -тисо́т числ. Пятьсотъ.
Сизіти, -зію, -єш, гл. Быть сизаго цвѣта. Оксамити сизіли. Мир. ХРВ. 68.
Скорохват, -та, м. Человѣкъ, быстро за все берущійся.
Сплинути, -ну, -неш, гл. = спливти. Ой втонула дівчинонька, втонула, іно хусточка китаєва наверх сплинула. Чуб. V. 368.
Хвальшиво Cм. хвальшиве.
Шкребти, -бу́, -бе́ш, гл. = скребти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРНИЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.