Бережина, -ни, ж.
1) Прибрежье, побережье. Берегом, берегом, бережиною ой хто ж то приходив вечориною?
2) бережина. Береговая трава, береговое сѣно. Підем бережину поскидаємо.
Блощинник, -ка, м. Раст. Ledum palustre. Cм. блощичник.
Заси́віти, -вію, -єш, гл. 1) Посѣдѣть. 2) Засѣрѣть.
Перепадати, -да́ю, -єш, сов. в. перепасти, -паду, -деш, гл. Перепадать, перепасть. Узявсь — нічого робити! — латати старі кожухи, стала й копійчина перепадати. Дощі частійш перепадали.
Сім'янистий I, -а, -е. = сем'янистий. Як сім'янистому чоловікові, то й нічого, як наняты десятин з десяток, бо є кому робити, а вже одному душею — шкода.
Снівниця, -ці, ж. = оснівниця. Пряжу оснують на снівницю.
Спускатися, -каюся, -єшся, сов. в. спуститися, спущуся, -стишся, гл.
1) Спускаться, спуститься, опускаться, опуститься, понизиться. Скілько не літати, треба вниз спуститись. Отам за лісом дощик спустився.
2) Кататься на салазкахъ съ горки. Спускаються дівчата; спускалися із гори.
3) — на кого. Полагаться, положиться, довѣриться кому. Не спускайся, Грицю, на дурницю. У сьому дражливому ділі спустилась на мене.
4) Спускаться, случаться, случиться (о животныхъ). Барани спускаються з вівцями.
Схова, -ви, ж. = схованка. Иншої схови у нас не було, як у скрині.
Усуватися, -ваюся, -єшся, сов. в. усунутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Вдвигаться, вдвинуться.
2) Входить, войти протискиваясь. (На весілля) всунувсь в сіни, вбрався в хату.
Штурм, -му, м. 1) Штурмъ, приступъ. Одинадцять штурмів козаки відбили. 2) Штормъ, буря на морѣ. Пів-копи грошей в руки суну, аби на морі штурм утих.
