Ач! меж., сокращенное изъ бач! Ишь, вишь. Ач який гарний!
Бідака, -ки, об. = бідаха.
Комод, -ду, м. и комо́да, -ди, ж. Комодъ. Воздвиженський... одпер комод, витяг гроші і одніс жінці. Коло стола стояла комода, а перед канапою стіл.
Коренити, -ню́, -ни́ш, гл.
1) Укоренять.
2) Бранить сильно, ругать. Не коренила ж вона його ні трохи. Кого попало і корениш, і ганить.
Ли́стя, -тя, с. соб. 1) Листья растеній, листва. З верби листя опадає. Шелестить пожовкле листя по діброві. 2) Письма. Гей сів Сани кінець стола, дрібне листе пише. Ум. листячко. У городі бузина, на їй листячко.
Мі́на, -ни, ж. 1) Мѣна. 2) Предметъ мѣны. Єдному міна — шовкова хустка, другому міна — золотий перстень, третьому міна — сама молода.
Оповивати, -ва́ю, -єш, сов. в. оповити, -вию, -єш, гл. Обвивать, обвить, спеленать, окружать, окружить. Оповита дитина. І тьмою німою оповиє тобі душу.
Позмочувати, -чую, -єш, гл. Измочить, смочить (во множествѣ).
Псалтирка, -ки, ж. Книга псалтырь. Ум. псалти́рочка. Дякові пишу чорну ягницю, щоби читав псалтирочку цілую нічку.
Хиляти, -ляю, -єш, гл. = хитати. Вітер дуба хиляє.
