Блюзник, -ка, м. Богохульникъ, кощунъ.
Відбувати, -ва́ю, -єш, сов. в. відбути, -буду, -деш, гл. 1) Отбывать, отбыть, исполнять, исполнить (повинность), отрабатывать, отработать. Проханий кусок горло дере, бо тяжко його відбути. Як заробив, так і відбудеш.
Двана́йцять и пр. = Дванадцять и пр.
Дово́дження, -ня, с. Доказательство, доказываніе.
Квасина, -ни, ж. Квашенье. НВолынск. у.
Лаістий, -а, -е. Черный (объ овцахъ и ихъ шерсти). Ум. лаі́стенький. А все баранці лаістенькі, лаістенькі, круторогії.
Мени́нник, -ка, м. 1) Именинникъ. 2) День ангела. Прийшов менинник багатого; він наззивав повну хату гостей.
Роз'їздитися, -джуся, -дишся, гл. Разъѣздиться, много ѣздить.
Трісь меж., выражающее трескъ, лопаніе. Хоч трісь, а пнись.
Шевцюга, -ги, шевцю́ра, -ри, м. Презрит.: сапожникъ.
