Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гулити

Гули́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Соблазнять обманчивыми обѣщаніями, дурачить обѣщаніями. А ти все гулила, що він хлібця нам принесе. Федьк. III. 161. За вечерею бояре дружечок гулили: подавали їм почесну, а сами ковтали, або з рук їх яку небудь страву виривали. Мкр. Н. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛИТИ"
Винужати, -жаю, -єш, гл. Изнурять. Ну, навіщо б я себе отак винужав: день у школі, прийде ніч — одно за книжками сидите. Лебед. у.
Воживо, -ва, с. Проводь, проведеніе куда либо (человѣка). За воживо ж поміркувать у грека Фоки зговорились. Мкр. Г. 32.
Завздо́вж, завздо́вжки, нар. = завдовжки.
Закомі́рок, -рку, м. Огороженное мѣсто за амбаромъ. Аф. Также вообще всякій закоулокъ. Всі закоморочки, куточки гуже не первий знаю изд. Котл. Кн. III. 24. Ум. закомі́рочок.
Злякнути, -кну́, -не́ш, гл. = злякатиВона злякнулася його. Павлогр. у. Ти, Ляше, злякнеш і з коня впадеш, сам присиплешся землею. Мет. 400.
Мазя́рка, -ки, ж. = мазниця 1. Вх. Лем. 433.
Приступки, -пок, ж. Ступеньки лѣстницы, крыльца.
Спудей, -дея, м. Ученикъ бурсы, духовнаго учебнаго заведенія (въ старину). Бачте, як наші бурсаки-спудеї біжать за ворота? К. ЧР. 84. Я ще спудеїв трохи попошколю. К. ПС. 84.
Унучка, -ки, ж. Ум. отъ унука.
Уретно нар. Скучно, печально. Самому уретно в хаті. Вх. Зн. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.