Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуменник

Гуме́нник, -ка, м. = Гуменний. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУМЕННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУМЕННИК"
Вибачити Cм. вибачати.
Древору́б, -ба, м. Сарай для дровъ. Шух. І. 106.
Жінва́, -ви ж, соб. Женщины, бабье. У тому Кодаці (слобода) жінва так чирінями й сидить.
Люзува́тися, -зуюся, -єшся, гл. Разшатываться, ослабѣвать въ связи, въ прочности.
М'ясце́ и мнясце́, -ця́, с. Ум. отъ м'я́со.
Одужати Cм. одужувати.
Осліпити, -плю, -пи́ш, гл. Ослѣпить.
Пустельників, -кова, -ве Принадлежащій пустыннику. Почувши оттакі пустельникови речі. Стор. МПр. 39.
Ростріснутися, -нуся, -нешся, гл. Растреснуться, расколоться.
Угнути, -ся. Cм. угинати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУМЕННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.