Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуменник

Гуме́нник, -ка, м. = Гуменний. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУМЕННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУМЕННИК"
В'ючити, -чу, -чиш, гл. Вьючить. Все що треба, в'ючили на коней. Стор. II. 165.
Пахіття, -тя, с. Пахота. Не пахіття, а поліття. Ном. № 7267.
Печалування, -ня, с. Скорбь, печаль.
Пір'їна, -ни, ж. = пірина. Ном., стр. 292, № 63. Ум. пір'ї́нка.
Поперелазити, -жу, -зиш, гл. Перелѣзть (о многихъ).
Притаскати, -ка́ю, -єш, гл. Притащить. Мнж. 131. Піймали щуку молодці та в шаплиці гуртом до суду притаскали. Гліб. Притаскали вони його і додому. Драг. 70.
Роздлубати, -баю, -єш, гл. 1) роздовбати. 2) Понять. Ніяк не роздлубаю, що воно є.
Ростоплюватися, -лююся, -єшся, гл. = ростоплятися.
Укороновувати, -вую, -єш, сов. в. укоронувати, -ную, -єш, гл. Короновать, возлагать, возложить корону. Змалював би я собі двоглавого, або хоть укоронованого орла. К. XII. 33.  
Шмата, -ти, ж. Лоскутъ, ветошка, тряпка. Якась брудна шмата. ЕЗ. V. 200.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУМЕННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.