Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуменник

Гуме́нник, -ка, м. = Гуменний. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУМЕННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУМЕННИК"
Вісточка, -ки, ж. Ум. отъ вість.
Гри́з, -зу, м. Смѣшанная съ дертю и мякиною соль, которую даютъ овцамъ.
Католицтво, -ва, -е = кателицьтво.
Ми́мря, -рі, об. = мимрій.
Нуздати, -даю, -єш, гл. Зануздывать, надѣвать узду.
Отаманівна, -ни, ж. Дочь атамана.
Під'язати, -ся. Cм. під'язувати, -ся.
Поприскакувати, -куємо, -єте, гл. Подскочить къ чему (о многихъ).
Постояльне, -ного, с. Постойная повинность. Я ж іще плачу й постояльне у поміч, бідним. Кв.
Хурчати, -чу, -чиш, гл. Жужжать отъ быстраго вращенія. Давай прясти, аж веретено хурчить. Рудч. Ск. І. 178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУМЕННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.