Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гурака

Гурака́, нар. Поднявъ руки вверхъ (ловить, напр. мячъ, брошенный вертикально вверхъ). Гурака хватав гилку. Радом. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРАКА"
Зла́да, -ди, ж. = злагода 2. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Литвино́к, -нка, м. Ум. отъ литвин.
Мелі́й, -лія́, м. Человѣкъ, привезшій хлѣбъ для помола. Міуск. окр.
Наго́ня, -ні, ж. Погоня. Бачимо, що вже нас нагоня знагоняє. Борз. у.
Осміхатися, -хаюся, -єшся, гл. = усміхатися.
Папа I, -пи, м. Папа, римскій первосвященникъ. Чуб. I. 289.  
Пояти, -йму, -жеш, гл. = поняти. А воячка жона сама єго стяла і другого си миністра пояла. Драг. 271.
Сестріниця, -ці, ж. Племянница, дочь сестры. Желех.
Товариський, -а, -е. 1) Товарищескій. 2) Общественный, принадлежащій обществу. 3) Любящій общество. Товариський чоловік. Мир. ХРВ. 134.
Узимки, -ків, м. Первые дни зимняго времени.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.