Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гурака

Гурака́, нар. Поднявъ руки вверхъ (ловить, напр. мячъ, брошенный вертикально вверхъ). Гурака хватав гилку. Радом. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРАКА"
Бабару́нка, -ки, ж. = Бабру́на. Вх. Уг. 225.
Брязкучий, -а, -е. Бряцающій, звенящій. Левиц. Пов. 310.
Виснувати, -ную, -єш, гл. 1) Израсходовать на основу (нитки). 2) Сосновать.
Жура́т, -та, м. Судья. Угор.
Калиновий, -а, -е. Калиновый, изъ калины. Калинова вітка як рідная тітка. Ном. Догнав голуб сивую голубку на калиновій вітці. Грин. III. 362. З-за темного дуба то калинова вітка витягнеться, то червоний кетяг горить як жар. МВ. Калиновий кисіль. Чуб. VII. 442.
Льо́лька, -ки, ж. Ум. отъ льоля.
Обстава, -ви, ж. = обстанова. Левиц. І. 237. Обстанови городського життя. Мир. ХРВ. 70.
Підсприсувати, -сую, -єш, гл. Подставить спрису. (Cм.) Гайсин. у.
Полільниця, -ці, ж. Полольщица. Харьк. у.
Шугастий, -а, -е. Съ силой летающій? Шугастий.... орел. К. ПС. 86.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.