Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гурака

Гурака́, нар. Поднявъ руки вверхъ (ловить, напр. мячъ, брошенный вертикально вверхъ). Гурака хватав гилку. Радом. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРАКА"
Безпутній, -я, -є. Безпутный, непорядочный. І так люде зовуть уже безпутною.
Брижувати, -жую, -єш, гл. Украшать сборками, складками. Вх. Лем. 394.
Ґеґа́цки, -цьок, ж. мн. = Ґарґачки. Вх. Лем. 407. Вх. Уг. 235. Ум. Ґеґа́дзьки. Вх. Лем. 407.
Клюка, -ки, ж. 1) Палка съ крючкомъ, крюкъ. Коли жиди Христа мучили, на роспятію гей роспинали, клюков за ребра гей розбивали. Гол. II. 23. 2) клюки́ робити = ключкувати. Вх. Уг. 245.
Нівечиння, -ня, с. Порча; уничтоженіе, разореніе.
Підпілля, -ля, с. Мѣсто подъ нарами.
Повідлазити, -зимо, -зите, гл. Отползти (во множествѣ).
Похарчити, -чу́, -чи́ш, гл. = похарчувати.
Почереватіти, -тіємо, -єте, гл. Сдѣлаться брюхатымъ (о многихъ).
Свідкування, -ня, с. Свидѣтельство, свидѣтельствованіе. Св. Мр. І. 44.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.