Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гузирь

Гузи́рь, -ря́, м. 1) Комель дерева (гузєр, гузір). Шух. І. 88, 176. Комель, нижняя толстая часть снопа. Kolb. І. 63. Ном. № 313. МУЕ. I. 83. Чуб. VII. 378. Гузирем подавай снопи. 2) Мѣсто, гдѣ мѣшокъ связанъ, завязанъ. Уголъ мѣшка или косого мѣшечка. Лохв. у. 3) Мѣшокъ въ бреднѣ. Ум. Гузире́ць. А він торбинку за гузирець та й висипав груші. Рудч. Ск. Н. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЗИРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЗИРЬ"
Дога́яти, -га́ю, -єш, гл.кого. Задержать до извѣстнаго времени. До вечора мене догаяв і таки не віддав грошей. Харьк. г.
Заде́рти Cм. задирати.
Камень, -ню, м. = камінь.
Клиша, -ші, об. Человѣкъ, на ходу задѣвающій ногою за ногу въ косточкахъ. Борз. у.
Кубелечко, -ка и кубе́льце, -ця, с. Ум. отъ кубло.
Посуміти, -мі́ю, -єш, гл. Опечалиться. Невістка смутная ходить, і діти навіть посуміли. МВ. І. 9.
Роз'їдати, -да́ю, -єш, сов. в. роз'їсти, -ї́м, -їси, гл. Разъѣдать, разъѣсть.  
Розридатися, -даюся, -єшся, гл. Разрыдаться. Марта розридалась. Левиц. Пов. 13.
Стойний, -а, -е.. Cм. стійний.
Хлюпати, -паю, -єш, гл. Плескать, расплескивать жидкость.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЗИРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.