Бебехи, -хів, м. мн.
1) Перина, подушки (преимущественно о еврейскихъ). Жидівські бебехи.
2) Внутренности. А сто дідьків у твої бебехи та печінки! (Брань). бебехи відбити, надсадити. Отбить бока. Сюди на кулаки лиш ближче, — я бебехів вам надсажу.
3) Удары. А Хома знай його бебехами годує.
Броватий, -а, -е. Имѣющій большія брови.
Вільце, -ця, с. = вильце. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вільце в'ють з хрещатого барвінку, з запашного васильку, з червоної калини для молодої княгині. Ум. вілечко.
За́річок, -чка, м. Рѣчной рукавъ.
Кудерявий, -а, -е. = кудрявий.
Могори́ч, -чу, м. Магарычъ, угощеніе при сдѣлкѣ. Могорич — любовна річ. Пане-отамане, справляй могорич. могорич запили. Окончили сдѣлку и устроили магарычъ.
Підкол, -лу, м. Дѣйствіе отъ гл. підколоти.
Триндатися, -даюся, -єшся, гл. Шляться, бродить. Цигани.... триндают сі від міста до міста.
Увередити, -джу, -диш, гл.
1) Повредить.
2) Тронуть рану, коснуться больного мѣста.
Урубати, -баю, -єш, гл.
1) Нарубить небольшое количество. Сиди ж ти, дочко, а я піду, дровець урубаю.
2) Ранить рубя.
3) Имѣть достач очную силу, остроту для того, чтобы быть въ состояніи рубить — говорится какъ о человѣкѣ, такъ и объ инструментѣ. Та він сього не вруба, — нема в його сили. Аби якою сокирою дуба не врубаєш. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати.
