Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гукотія

Гукоті́я, -ті́ї, гукотня́, -ні, ж. = Гуканина. Желех. Гуку! меж. = I. Гук. Ном. № 12514.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКОТІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКОТІЯ"
Горі́лиця, -ці, ж. = Горілка. К. ЦН. 281. Горілице оковита, кажуть тебе люде пити. Чуб. V. 1099.
Долега́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Донимать, досаждать. Cм. долітати. 2) Настаивать, упирать на. Дак старий же долегав на те, щоб мерщій одружити сана. Черном.
Загрімоті́ти, -мочу́, -ти́ш, гл. Загремѣть. Як загрімотить грім. Рудч. Ск. II. 102.
Лівша́, -ші, об. Лѣвша. Харьк. Вона лівша: усе лівою рукою робить, а їсть правою. Богодух. у.
Незрозумілість, -лости, ж. Непонятность. Желех.
Обповивати, -ва́ю, -єш, сов. в. обпови́ти, -в'ю, -єш, гл. 1) Обвивать, обвить. Дивлюсь, аж приятель (хміль) за гілку зачепився, а трохи згодом глядь — всю рожу обповив. Греб. 371. 2) Пеленать, спеленать.
Помаленьку, помалесеньку, нар. Ум. отъ помалу.
Помирувити, -рую, -єш, гл. Помазать елеемъ.
Пооздоблювати, -люю, -єш, гл. Украсить (во множествѣ).
Роздрочити, -чу́, -чиш, гл. Раздразнить, раздражить. Нащо ж людей ви роздрочили? Котл. Ен. VI. 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУКОТІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.