Жі́нка, -ки, ж. 1) Женщина. Жінки довге волосся мають, а розум короткий. І жінка одна була у кровотечі років дванадцять. 2) Жена. Єсть у мене батько і рідная мати, єсть у мене жінки і малії діти. Ум. жі́нонька, жі́ночка. А жіночки лихо дзвонять, матері глузують.
Жо́рна, -рен, с. мн. см. жорно.
Пожирувати, -ру́ю, -єш, гл. Побаловаться, пошалѣть.
Поскакувати, -кую, -єш, гл. Поскакивать, попрыгивать Вже вода ставна леліла і стали поскакувать щучки дрібненькі.
Примчатися, мчу́ся, -чишся, гл. Примчаться.
Родиня, -ні, ж. = родина. Обсіла ж мене чужина, все Іванкова родиня.
Скринька, -ки, ж. 1) Ум. отъ скриня. 2) Ларчикъ, шкатулка. Виніс скриньку з грошима, а мабуть було у їй сот три рублів. 3) Часть ремісника (Cм.). Ум. скринечка.
Сумеж, суміж, нар. Смежно, рядомъ. Моє поле з його суміж. Я живу з Пилипом суміж.
Худорлявий, -а, -е. Худощавый, болѣзненный. Бісова гни-біда! (лайка на худорлявих — дитину то що). Як тичина, високий, худорлявий.
Цокотнеча, -чі, цокотня, -ні, ж.
1) Рѣзкій и быстрый стукъ.
2) Стрекотаніе.
3) Быстрый разговоръ. Зостались без Масі тільки вдвійзі мати з дочкою, та ще й разом після весільного гомону, після її цокотні.
