Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гульбище

Гу́льбище, -ща, с. Мѣсто гуляній, увеселительныхъ собраній, гульбище. Було гульбище на високій могилі.... Посходять було на ту могилу, балакають, у карти грають, співають. ЗОЮР. І. 280. У нас над річкою в ліс; в тім лісі лощина, де колись було гульбище, — пани гуляли. ХС. IV. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЬБИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЬБИЩЕ"
Давнеколи́шній, -я, -є. Давно когда то бывшій, давно прошедшій. Давнеколишній та ясний присниться сон мені. Осн. 1862. V. 3.
Дри́ґез, -зу, м. Изгарь табачная, остающаяся въ трубкѣ и которую потомъ кладуть себѣ за нижнюю губу.
Заді́яний, -а, -е. О полевой землѣ: истощенный, много разъ пахавшійся и потерявшій плодородіе. Земля задіяна. Лубенск. у.
Коко II, -ка, с. дѣтск. Яйцо.
Неспособнісінький, -а, -е. Находящійся совершенно не въ силахъ, рѣшительно не въ состояніи сдѣлать что. Та вони (діти) малісінькі, та вони дрібнісінькі, та вони неспособнісінькі. Мил. 222.
Росити, -шу́, си́ш, гл. Орошать. Дощик траву росить. Н. п. По що росиш личко своє гіркою сльозою? Млак. 20. Росять дрібно сльози її обличчя молоде. МВ. (О. 1862. І. 73).
Рострачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. ростратитися, -чуся, -тишся, гл. Растрачиваться, растратиться.
Турунчук, -ка, м. Быстрый и глубокій протокъ, рукавъ рѣки. Одесс. у. Браун. 4.
Убрати, -ся. Cм. убірати, -ся.
Чистилище, -ща, с. Чистилище. Чув-їм за чистилище, же то іст місци для грішників на пукуту. Гн. II. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЛЬБИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.