Верзиця, -ці, ж. Пустомеля. Верзи, верзице, покуль верзеться.
Веселюх, -ха, м. = веселуха 3.
Гоно́рний, -а, -е = Гонористий. Не був такий гонорний, уступив до того ґазди.
Дру́бен, -бна, -не = дрібен. В полі, могти, друбен дощик іде, ой той мені раноньки промиє. Ум. друбне́нький. Бодай же вам, панове-молодцове, да три літа боліти, а що ви мене посиротили і друбненькі діти.
Здоро́житися, -жуся, -жишся, гл. Истомиться, чувствовать себя разбитымъ послѣ дороги. Здорожився, усе тіло болить.
Морда́тий, -а, -е. Мордастый. Ум. мордатенький.
Повимітати, -та́ю, -єш, гл. Вымести (во множ.). Світлоньки повимітай.
Синило, -ла, с. Синило, синяя краска. Усякі в його пляшечки: де глина наколочена, де цегла, де синило. реме́ство синило. Синильное ремесло. Роблю ж я таки те ремество синило, так воно мені добре в знаки далося: як я його мішала, так воно мені за очі взялося.
Того 1), мѣст. Род. пад. отъ той, те. 2) сз. Потому, оттого. Того ж жиди і свинини не їдять. А чого стало тепло?... — Того, що весна настала.
Хвалька, -ки, ж.
1) Валетъ въ картахъ.
2) Родъ игры въ карты.
