Історик, -ка, м. Историкъ. І. Ім'я своє потомкам на погорду, історикам на ганьбу не подаймо.
Лица́рський, -а, -е. Рыцарскій. Сьогодня достане один з нас лицарської слави, а другий лицарської смерти. Такий же то виріс козак з його хороший! Що до коня, що до зброї, що до звичаїв лицарських.
Мосці́вий, -а, -е. = мостивий. Не лучче б нам з ляхами, мосцівими панами, мирно пробувати.
Немать нар. = нема.
Первачка, -ки, ж. Первая дочь. Ум. первачечка.
Пересвяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Провести праздники. Усі святки пересвяткували.
Повідхиляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же что и відхилити, но во множествѣ.
Порозминатися, -наємося, -єтеся, гл.
1) Размяться (во множествѣ).
2) Разойтись или разъѣхаться, минуя другъ друга (во множествѣ).
Тороп, -па, м. Поспѣшность, смятеніе. З торопа не вгледіла, де що і стоїть.
Уджиґнути, -ну, -неш, гл.
1) Ужалить. Здруок, як уджиґне скотину, то зараз і впаде додолу.
2) Хлеснуть, хватить. Уджиґнув батіжком по спині.
3) Шмыгнуть, удрать. Уджиґнув з хати.
4) = ушкварити. Таке бундячне весілля уджиґне, що ну! Прокашлявся і раз шмаркнувся, і річ таку їм уджиґнув.