Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гукати

Гука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Издавать сильный звукъ, громко кричать, призывать кого. Заголосить, як та мати, голосна гармата. Гукатиме-кричатиме не одну годину. Шевч. 450. Через греблю повалили, гукають, співають. Шевч. 189. Як гукають, так і одгукуються. Ном. № 7127. До могили припала, матусеньки гукала. Мет. 277. Гукає на його. 2) Толкать. Шух. I. 176. 3) Оплодотворять (свинью). Кнорос... гукає льоху, а тота від того упороситься. Шух. І. 212.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКАТИ"
Відтручення, -ня, с. Отталкиваніе, оттѣсненіе.
Дада́кати, -каю, -єш, гл. 1) Болтать. 2) Гоготать. Гуски дадакають. Вх. Лем. 408.
Захища́тися, -ща́юся, -єшся, сов. в. захисти́тися, -щу́ся, -сти́шся, гл. Прикрываться, прикрыться, защищаться, защититься. Возами захистились од вітру.
Міщанчу́к, -ка, м. Сынъ мѣщанина. Левиц. І.
Муги́кати, -каю, -єш, гл. Пѣть подъ носъ, мурлыкать. Гуляв собі пренеповинний в саду та арію якусь мугикав стиха. Шевч. 556.
Обтесати, -ся. Cм. обтісувати, -ся.
Перемітний, -а́, -е́ Разнообразный, измѣнчивый? Заграй же мі сеї, тої та й перемітної. Гол. IV. 497.
Пом'яшкурити, -рю, -риш, гл. Измять, намять. Черном.
Скрепенити, -ню́, -ни́ш, гл. Прилѣпить скрепеник.
Такса, -си, ж. Такса.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.