Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гукати

Гука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Издавать сильный звукъ, громко кричать, призывать кого. Заголосить, як та мати, голосна гармата. Гукатиме-кричатиме не одну годину. Шевч. 450. Через греблю повалили, гукають, співають. Шевч. 189. Як гукають, так і одгукуються. Ном. № 7127. До могили припала, матусеньки гукала. Мет. 277. Гукає на його. 2) Толкать. Шух. I. 176. 3) Оплодотворять (свинью). Кнорос... гукає льоху, а тота від того упороситься. Шух. І. 212.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКАТИ"
Вискрібки, -бків, м. мн. Поскребки.
Діл I, до́лу, м. 1) Низъ, долина. Як летіла ворона догори, то й кракала, а як на діл, то й крила опустила. Ном. Нет мене, сивий коню, горами, долами. Грин. ІІІ. 677. 2) Полъ земляной. Сим. 2. Як мертва на діл повалилась. Шевч. 72. До-до́лу. На полъ, на землю, до земли. Зсади хлопця до-долу. До-долу верби гне високі. Шевч. 26. Склонив головочку низько до-долочку. Чуб. Крикнув Швачка та на осаулу: із коней до-долу! ЗОЮР. Долина глибока, калина висока, аж до-долу віття гнеться. Мет. Ісус, нахилившись до-долу, писав пальцем. Єв. І. VIIІ. 6. Ум. Доло́к, до́лонько, до́лочко.
Нарі́жний, -а, -е. Угольный, краеугольный. Копай наріжню яму на слуп наріжний. Кіев. г. Хто положив наріжний камінь. К. Іов. 84.
Отце нар. = отсе.
Побрукатися, -каюся, -єшся, гл. Побарахтаться. Не сповивайте, нехай воно хоч трохи побрукається.
Потікати, -ка́ю, -єш, гл. Течь. Аж слинка в роті потікає. Ном. № 5023.
Просумувати, -му́ю, -єш, гл. Прогрустить, пропечалиться извѣстное время.
Риболов, -ва, м. 1) = рибалка 1. Наїхали риболови та риби ловити. Чуб. V. 891. 2) = рибалка 2. Вх. Пч. II. 14.
Сковзько нар. Скользко. О. 1862. І. 40.
Циця, -ці, ж. Дѣтск. = ци́цька. Ум. ци́цінька, цицуня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.