Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гулькнути

Гу́лькнути, -кну, -неш, гл. Юркнуть, нырнуть, внезапно появиться. Так і гулькнув у воду. Пора, бач, гулькнула не та. О. 1861. II. 176. 2) Кинуться, броситься, хлынуть. Угор. 3) Крикнуть, хрюкнуть. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЬКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЬКНУТИ"
Арті́ль, -лі, ж. Артель. Рудч. Ск. II. 172. Рудч. ЧП. 32.
Безвісти нар. Неизвѣстно гдѣ. Пропав чоловік безвісти. Олень безвісти пропав. Щог. Сл. 67.
Бездіяльний, -а, -е. Бездѣятельный. Башт. 159.
Бондарець, -рця, м. Ум. отъ бондарь.
Гвалт, -ту, м. и пр. = ґвалт. и пр.
Негодка, -ки, ж. Ум. отъ него́да.
Понижувати, -жую, -єш, гл. = понижати. Понижують високу природу поета до низьких ідеалів своїх. К. ХП. 23.
Порозгублювати, -люю, -єш, гл. Растерять (во множествѣ). Поки донесеш, то все порозгублюєш. Богодух. у.
Роспростати, -ся. Cм. роспростувати, -ся.
Сонько, -ка, м. 1) Ум. отъ сон. Ходить сонько по долині.... Ой ну, соньку, в колисоньку, заколиши дитиноньку. Мил. 35. 2) Соня, сонливецъ. Оставлю ж сих хропти соньків. Котл. Ен. V. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЛЬКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.