Бавлення, -ня, с.
1) Забава, развлеченіе.
2) Промедленіе, мѣшканіе. Яке там бавлення, як постояв з чоловіком хвилин зо дві.
Брижа, -жі, ж.
1) преимущ. во мн. ч. брижі. Сборки въ одеждѣ, напр. у ворота и на рукавахъ рубахи.
Лі́жко, -ка, с. Кровать. По своєму ліжку простягай ніжку. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. Не на ліжко, — в домовину сиротою ляжу. Ум. ліженько, ліжечко. Пішов до ліженька, — постілька біленька, а на тій постільці дитинка маленька.
Лі́тови́ще, -ща, с. 1) Мѣсто и время лѣтняго пребыванія въ горахъ гуцульскаго скота. 2) Слой древесины, опредѣляющій возрастъ дерева.
На́кось нар. = інакось. Иначе. Якось накось, а все, бач, не так.
Подушеньство, -ва, с. Богослуженіе по умершемъ, панихида.
Понапечатувати, -тую, -єш, гл. Напечатать (во множествѣ). По їхньому понапечатувано.
Поширити, -рю, -риш, гл.
1) Распространить.
2) Cм. і поширяти.
Спорожнятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. спорожнитися, -жнюся, -нишся, гл.
1) Опорожняться, опорожниться. Торба спорожнилась.
2) Разрѣшиться отъ бремени. Вона тепер у тяжі, а спорожниться, то буде робити.
Удити, уджу, удиш, гл. = вудити.
