Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гукнути

Гукну́ти, -кну́, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ гл. гукати. Як стукне, так і гукне. Ном. № 7128. Гукнув: здоров, дядьку! Рудч. Ск. II. 80. Загомонять самопали, гукнуть гаківниці. Шевч. 450.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКНУТИ"
Вихання, -ня, с. Маханіе, размахиваніе.
Відтруть, -ті, ж. Болячка, нарывъ. МУЕ. ІІІ. 55.
Гарнійшати, -шаю, -єш, гл. = гарнішати.
Здрі́бна нар. Мелко. Оріт же, синки, а здовга нивки, а здрібна скибки. Гол. II. 17. Ум. здрібне́нька.
Кефала, -ли́, ж. Кефаль.
Паламарчук, -ка, м. Молодой пономарь. Св. Л. 37.
Пірнати, -на́ю, -єш, сов. в. пірну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Нырять, нырнуть, погружаться, погрузиться въ воду.
Трафити, -ся. Cм. трафляти, -ся.
Тутейший, -а, -е. = тутешній. Увесь тутейший люд. Стор. Ци ти, дівчино, з тутейшого краю? Шейк.
Утовкти, -чу, -чеш, гл. Утолочь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.