Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гукнути

Гукну́ти, -кну́, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ гл. гукати. Як стукне, так і гукне. Ном. № 7128. Гукнув: здоров, дядьку! Рудч. Ск. II. 80. Загомонять самопали, гукнуть гаківниці. Шевч. 450.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКНУТИ"
Виговор, -ру, м. = вимова 2.
Дзи́нґель, -ля, м. 1) пт. щегленокъ, Fringilla carduelis. Вх. Пч. II. 10. 2) Раст. Angelica silvestris. Вх. Пч. І. 8. Cм. Дзенґель.
Закра́яти, -ра́ю, -єш, гл. Откроить.
Молода́н, -на, м. 1) Молодчикъ. Козаченьку, де ти, молодане? Мкр. Н. 10. Ой у мого молодана біле личко, як у пана. Чуб. V. 15. 2) Молодоженъ. Черк. у.
Нагу́лювати, -люю, -єш, гл.скоти́ну. Пасть на хорошемъ подножномъ корму для откармливанія. Волч. у.
Повстання, -ня, с. Возстаніе. Левиц. І. 146.
Показити, -кажу, -зиш, гл. Испортить. Дощ покази́ть дорогу. Шух. І. 81. Чарівниця, таки показит маржину. Ез. V. 61.
Понайматися, -маємося, -єтеся, гл. Наняться (о многихъ). Наші дівчата в строки понаймалися до Покрови. Славяносерб. у.
Регіт, готу, м. Хохотъ. О, сміху було! хлопці аж кишки порвали од реготу. Кв. І. 124. Аж лящить жіночий регіт. Шевч. 334. Там такого реготу, аж стіни гудуть. Пирят. у.
Скавучання, -ня, с. Визжаніе, визгъ (собаки).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.