Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гульба

Гу́льба́, -би́, ж. Кутежъ, пиръ, пирушка, собраніе гостей. Об Різдві їх заручили. Гостей-гостей наїхало!... Гульба точилась до самого світу. МВ. (О. 1862. ІІІ. 49).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЬБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЬБА"
Версадло, -ла, с. Астролябія. Мнж. 177. Cм. верцадло.
Випхати и випхнути Cм. випихати.
Гура́льник, -ка, м. Работникъ на винокурнѣ. Левч. 135.
Заки́слити Cм. закислювати.
Зашамоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Зашелестѣть, зашуршать. В сінях щось зашамотіло. Мир. Пов. І. 158
На-бе́збаш, нар. Безъ пастыря, безъ пастуха.
Облазнити, -ню́, -ниш, гл. Одурачить, оставить въ дуракахъ. Вх. Уг. 254.
Пажила, -ли, ж. ? Вишептати (уроки)... од жил... од пажил... Мнж. 152. Прибудь же і моїй корові... в жили і в пажили. Грин. II. 31.
Розімяти, -ся. Cм. розминати, -ся.
Розлити, -ся. Cм. розливати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЛЬБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.