Брусяка, -ки, м. Ув. отъ брус.
Буківка, -ки, ж. Родъ гриба.
Додо́му нар. Домой. Іде додому мій миленький. Прихожу я додому, — нема мого пана. Уже сонце на лану, я додому полену. Ум. Додо́мку, додо́моньку, додо́мочку. Вернись, сину, додолоньку, змию тобі головоньку! Кличе мати сина з коршми додомочку. Вони напасуться, водиці нап'ються і додомку притрясуться.
Жи́во нар. 1) Живо. Давно те діялось..., а здається — неначе вчора минуло, — так воно живо перед очима. 2) Быстро, скоро. Було як вишле нас четверо жати, дак живо ниву знесемо. Ум. живе́нько, живе́сенько. Став у Марусі на дворі живенько.
Жизний, -а, -е. 1) Жизненный.
2) Плодородный, плодоносный. Жеби земля була жизная, і збожа великий достаток родила. А де очерети, там люде сідали, а де жизні поля — москалі стояли.
Пасаман, -ну, м. Тесьма для обшивки одежды, напр. бекеши.
Поприсирнювати, -нюю, -єш, гл. ? Що поприсирнювано, а дощ накрапа, — поприбіра як слідує.
Товкиць! меж. Толкъ!
Фраїрка, -ки, ж. Возлюбленная, невѣста. Ум. фраїрочка. Моя фраїрочка.... мене любила.
Чутіти, (-тію, -єш?), гл. = густи. .
