Білка, -ки, ж.
1) Бѣлка.
2) Раст. Jurinaea cyanoides Dec. Ум. білочка.
Вередовний, -а, -е. = вередливий. Ну, та й вередовна дитина.
Добува́нка, -ки, ж. = Добування. 1) «А як твоя, сину, добувачка в батька?» — Еге, ляща по потилиці дав. 2) Та не легка й добуванка. Двадцять літ служив-проклинав, а ся п'ятолітня добуванка, так гірша од пекла здається.
Зади́рга, -ги, зади́рка, -ки, ж. 1) Задоръ; ссора. Кіндрат на задиргу йде. 2) Заусеница. Ум. зади́рочка.
Згі́дно нар. 1) Согласно. Виховувала б (школа) наших дітей згідно з духом нації. 2) Пригодно.
Казюка, -ки, ж.
1) Козявка. Казюка повиїдала хліб у полі. Метелики і казюки усякі дружно пречисту душу з неї випивають. Кул.
2) Змѣя. Ум. казючка.
Кутик, -ка, м. Ум. отъ кут.
Матінкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Часто говорить: ох, матінко! Ох, матінко! — тут шепче, оха матінкує (баба-шептуха), а там на здобич погляда.
Обмовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. обмо́вити, -влю, -виш, гл. Наговаривать, наговорить, обговаривать, обговорить, злословить, оклеветать. Не любить мене свекруха, обмовляє мене. Не по правді мене обмовляєте! Я не злодійка, пані.
Сакви, -ко́в, ж. мн. 1) Сума переметная. Прив'язав сакви до тропу, взяв коня за повід. 2) Родъ писанки. 3) Названіе двухъ взятокъ при игрѣ въ хвальку. Ум. саківки.
