Жу́жель, -лі, ж. = жужелиця. Земля така суха, як жужель.
Заране́нька, нар. Ум. отъ зарані́.
Лихва́рка, -ки, ж. Ростовщица.
Мо́га, -ги, ж. Возможность. Скільки нашої моги, дбаємо про добро рідного нашого краю. У Бога все мат. як, яко мо́га. Насколько возможно, по возможности. Як лют швидче утікай! Горілки чарку дають яко мога більшу.
Обдертус, -са, м. Оборвышъ, сорванецъ. Мене все село і вся околиця зове майстром над майстрами, а ви, обдертуси, зовете тільки майстром.
Порозстановляти, -ляю, -єш, гл. = порозставляти.
Призьба, -би, ж. = призба. Стара сиділа з дочкою на призьбі і здалека вгледіла сина.
Уготовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. уготовити, -влю, -виш, гл. Приготовлять, приготовить. Смерть младенцям вготовляє. Хліба нема в господі — хоч груди теши: треба вготовити, одвезти в млин, а шо наші жінки, як уготов їй дров, хліба, дак і мовчить.
Халат, -та, м. Верхняя длинная женская одежда сь пелериною. Літом (у неї) — голубий халат. Ум. халатик. Вона.... в голубому халатику. Бенеря без спідниці, боса, в халатику, простоволоса, к Вулкану підтюпцем ішла.
Хльостати, -таю, -єш, гл. Стегать. Антосьо хльостав різкою на городі.
