Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надгортати

Надгорта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. надгорнути, -рну, -неш, гл. Отгребать, отгресть часть. Надгорни трошки жару.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 481.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДГОРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДГОРТАТИ"
Каптурчик, -ка, м. Ум. отъ каптур.
Ми́слонька, -ки, ж. = мисленька.
Надчухра́ти, -ра́ю, -єш, гл. Срубить часть вѣтвей съ дерева.
Обконати, -наю, -єш, гл. Остричь (овцу). Мнж. 182.
Обкувати Cм. обковувати.
Повидноті нар. На разсвѣтѣ.
Повідкупляти, -ляю, -єш, гл. Откупить, выкупить (во множествѣ).
Правдувати, -ду́ю, -єш, гл. 1) Быть правдой. Нема в світі правди, правди не зиськати, що тепер неправда стала правдувати. ЗОЮР. II. 101. 2) Жить по правдѣ. Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує. Фр. Пр. 123.
Протрусити, -шу́, -сиш, гл. Протрясти.
Шворний, -а, -е. = шварний. Шворна жінка. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДГОРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.