Ду́мка, -ки, ж. Мысль; намѣреніе, замыселъ. Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш. А думка край світа на хмарі гуля. таќа в йо́го ду́мка. Онъ такъ думаетъ, предполагаетъ. Така́ в йо́го думка була, щоб дівчина йому жінка була. на ду́мці стоя́ти. Не сходить съ ума, быть на умѣ. на ду́мку спа́сти. Придти въ голову. ду́мка б. Предполагается. Думка б завтра вже їхати. ду́мка таќа, що.... Можно думать, что... ду́мку взя́ти. Вознамѣриться, рѣшить. Узяла собі таку думку: покину їх. мн. на мою́ ду́мку. По моему мнѣнію. 2) Родъ лирическаго стихотворенія (элегическаго характера). Ум. ду́монька. Голос як сурмонька, т'але ж чортова домонька. Слова твої прекраснії, превражая думка.
За́здро нар. Завидно. Треба крам, брата крови, бо заздро, що в брата є в коморі і на дворі, і весело в хаті.
Закуркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Закурлыкать (объ орлахъ). Встрѣчено въ фальсифицированной думѣ «Походъ на поляковъ». Закуркують кречети сизі.
Крячастий, -а, -е. Кустистый. Крячастий барвінок молодій дівчині на вінок.
Обслухати Cм. обслухувати.
Опух, -ху, м. Опухоль. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Нехай вона вийме жало, рану залиже, опух потушить.
Попелище, -ща, с.
1) Мѣсто, куда выбрасываютъ золу.
2) У Шевченка съ измѣн. удареніемъ: попелище — попелище. А Максим на пожарище та на попелище подивився.
Ставник, -ка́, м.
1) Церковный подсвѣчникъ. Молебні день-у-день Спасителеві править, у ставники свічки по десять хунтів ставить. Тільки в ризах дякон псалтирі читає та висока свічка в ставнику палає.
2) Свѣча для церковнаго подсвѣчника. Воскові ставники. У церкву було накуплять ставників та нишком на Великдень, або на Різдво у цвинтарі й покладуть біля вівтаря. Три хунти воску на ставник.
3) ставника́ поставити. Подбить пазъ, поставить фонарь.
Телити, -лю, -лиш, гл. Отелять. Чи знаєш ти, коли на скелях сарна і тиха лань своїх теляток телять.
Хмурний, -а, -е. 1) Пасмурный. Хмурний день сьогодні.
2) Мрачный, угрюмый, грустный. Чого ж ти, мила, такая і вдень, і вночі хмурная? Чого хмурні очка смутні? Хмурний віл чогось уже днів зо три ходе. Ум. хмурне́нький, хмурне́сенький.