Біяк, -ка, м.
1) Большой молотъ, служащій для пробиванія мельничныхъ каменьевъ, для раскалыванья дерева и пр. Біяком дуби в лісі то-що б'ють.
2) = бияк. Ой біяк черешневий, капиця залізна; як мя попер мужик ціпом, аж мі шкура злізла. Ум. біячок. Ув. біячисько.
Збиткува́тися, -куюся, -єшся (над ким), гл. = збиткувати (кого). Не збиткуйся, чужа мати, не збиткуйся надо мною. Най ся ляхи не збиткують, моє тіло не чвертують. Теперка, дякувати Богу, вже не збиткуються над нами, як за кріпацтва була.
Насупуватий, -а, -е. Имѣющій суровый видъ.
Павучок, -чка, м.
1) Ум. отъ павук.
2) мн. Раст. Nigella damascena.
Підглухий, -а, -е. Глуховатый. Підглухим і німим здавався.
Підіпхнути Cм. підпихати.
Половик, -ка, м. Порода ястреба. Гу! га! Половик! злапав курку за їзик.
Пристача, -чі, ж. Поставка, доставка. Ми на роботу прийдемо без лопат, а лопати — це вже ваша пристача. Жати на хату, — це вже ваша пристача.
Стрибатися, -бається, гл. безл. Прыгаться. Стрибається, покіль бісом штрикається.
Тютюнничка, -ки, ж. Жена тютюнника.