Бростя, -тя, с. соб. отъ брость.
Брунатний, -а, -е. Смуглый, темный.
Великдень, -кодня, м. Свѣтлое Воскресенье. Не к Різдву йде, а к Великодню: уночі тріщить, а вдень плющить. рахманський великдень. По народн. повѣрьямъ, свѣтлый праздникъ легендарныхъ людей рахмановъ, которые празднуютъ его въ тотъ день, когда доплывутъ къ нимъ пущенныя въ страстные четвергъ или субботу скорлупы пасхальныхъ яицъ, а это бываетъ на Преполовеніе. Русалчин Великдень. Четвергъ троицкихъ праздниковъ, когда, по повѣрью, празднуютъ русалки.
Доріка́ти, -ка́ю, -єш, одн. в. дорікну́ти, -ну́, -не́ш, сов. в. дорікти́, -речу́, -че́ш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. З світу Божого жене, дорікає, що я батькова дочка. Дорік парубок гірко. Мені за вас люде дорікають. А вороги, мог буяють, гірким докором дорікають. «Катре!» — дорікнула мати.
Моско́вка, -ки, ж. 1) Великороссіянка. 2) Жена солдата, солдатка. 3) Сортъ мережки. Ум. моско́вочка.
Перехреститися, -щуся, -стишся, гл.
1) Перекреститься. Еней тоді як народився, разів із п'ять перехрестився.
Поболіти, -лію, -єш, гл. Перенести болѣзнь. Дай, Боже, в добрім здоров'ї поболіти. (Кажуть тому, хто удає з себе хворого).
Порозстановляти, -ляю, -єш, гл. = порозставляти.
Потовпитися, -плюся, -пишся, гл. Умѣститься, помѣститься. На всіх улицях люде так і снують, аж не потовпляться. Инша добродійка і в дворі не потовпиться.
Прохлюпатися, -паюся, -єшся, гл. Проболтаться въ водѣ извѣстное время.
