Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надзюбати

Надзю́бати Cм. надзюбувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 482.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДЗЮБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДЗЮБАТИ"
Важки, -ків, мн. Вѣсы небольшіе. Угор.
Вивапити Cм. винаплювати.
Відкуп, -пу, м. 1) Откупъ. Не раз із селами й церкви ім на одкуп оддавали. К. ЧР. 10. 2) Выкупъ. МУЕ. III. 117.
Деренчли́вий, -а, -е. Дребезжащій.
За́мняток, -тку, м. = зам'ятня. Вх. Зн. 19.
Комиза, -зи, ж. 1) = комиз. 2) Капризный, привередливый человѣкъ.
Лису́на, -ни, ж. Корова съ бѣлымъ пятномъ на лбу. Желех.
Пошкірний, -а, -е. О рукавѣ: сдѣланный изъ цѣльной шкурки, овчины. МУЕ. I. 74.
Рижуха, -хи, ж. Раст. Draba nemorosa. ЗЮЗО. І. 121.
Угортати, -та́ю, -єш, сов. в. угорну́ти, -ну́, неш, гл. Обворачивать, обворотить, заворачивать, заворотить, закутывать, закутать. Та недужую дитину угортає в кожушину. Щог. В. 31. Угорнули в рядно (чоловіка). ЗОЮР. І. 158.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДЗЮБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.