Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надбірати

Надбіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. надібра́ти, -беру́, -ре́ш, гл. Надбирать, надобрать часть чего.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 480.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДБІРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДБІРАТИ"
Безбожниця, -ці, ж. Безбожница. МВ. ІІ. 142.
Безпальчий, -а, -е. Безпалый. Аф. 297.
Глуха, -хи, ж. = глуханя. Вх. Лем. 404.
Жа́сний, -а, -е. Страшный. Желех.
Зле́пкуватий, -а, -е. О печеномъ хлѣбѣ: слипающійся, во время печенія, съ другимъ.
Неволенька, нево́лечка, -ки, ж. Ум. отъ неволя.
Повідшукувати, -кую, -єш, гл. Отыскать (во множествѣ).
Пощастити, -ти́ть, гл. безл. Посчастливиться. Мені пощастило дешево купити. Черк. у.
Репик, -ка, м. Раст. Agrimonia Eupatoria.
Свячення, -ня, с. Освященіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДБІРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.