Звалови́тий, -а, -е. Неповоротливый, медлительный. Зваловитий кінь.
Облоговий, -а, -е. 1) Относящійся къ непаханному полю. Облогове сіно.
2) Повсемѣстный. Облогова хороба на дітей — скрізь мруть. О дождѣ: обложной, затяжной. Облоговий дощ.
Помисел, слу, м. Помышленіе. Щоб з нею одружитись... то я того і в помислі не мав. Чи нема в його помислу, щоб — нехай Бог боронить — самому собі смерть заподіять.
Понаносити, -шу, -сиш, гл. Нанести (во множествѣ). Понаносив стьожок, серьог, намиста доброго. Повечеряймо того, що попи покійні тобі понаносили.
Процарювати, -рюю, -єш, гл. Процарствовать.
Рацавий, -а, -е. = рапавий.
Тинити, -ню́, -ниш, гл. Огораживать тыномъ.
Улучний Cм. улучен.
Швиґар, -ра, м. Конецъ кнута, плети.
Шурхнути, -хну, -неш, гл.
1) Произвести шорохъ. Іде бором прислухаючись: то шурхне щось ізбоку, то захитається береза.
2) Неожиданно провалиться или вскочить, влетѣть куда-либо, преимущественно въ тѣсное пространство. Шурхнув у яму. Шурхнула, як пліточка, в першу дірку. З ніженської гоголівської гимназії шурхнув у військове товариство. — руко́ю куди. Засунуть руку во что. А ми, звісно парубки, — та по карманах, я в один шурхнув та в другий — нема: а до Ганни поліз — вузлик.
