Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набокуватий

Набо́куватий, -а, -е. 1) Наклоненный въ одну сторону. Набокувата дорога. 2) Имѣющій выпуклость съ одной стороны (о деревѣ), стянутый съ одной стороны (о шарѣ). Набокувате яблуко. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 464.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБОКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБОКУВАТИЙ"
Безславний, -а, -е. Безславный, обезславленный. Безславному тяжко сей світ покидать. Шевч.
Борошно, -на, с. 1) Мука. Де борошно, там і порошно. Ном. № 9875. 2) Окисленный свинець въ видѣ порошка. Вас. 183. Ум. борошенце. Чуб. II. 98. Драг. 192. Назмітай у засіці борошенця та спечи мені колобок. Рудч. Ск. II. 2.
Гру́зь, -зі 1), ж. = Грузота. Кіевск. у. 2) = Груз. Аж кара вас Господня на грузь не розвалиш. Федьк. 3) Густая грязь. Шух. І. 81.
Зами́зкати, -каю, -єш, гл. Объ одеждѣ: заносить, затаскать, истрепать. Тобі хоч яку гарну одежу дай, то зараз замизкаєш. Черниг. у.
Ме́ндель, -ля, -ли Маленькій снопикъ хлѣба. Ум. ме́ндлик. Cм. мандель.
Мі́цно нар. 1) Крѣпко, сильно. Він її пригорнув до серця міцно, поцілував. Кв. І. 65. Міцно нездужає. О. 1862. VI. 109. 2) Прочно.
Підвередитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Подорваться. Луці явився скарб, — Лука к ньому з мішками... на третій день, підвередившись п'ятаками, умер Лука. Бор. 19.
Підпомогач, -ча, м. = підпомагач. К. ЦН. 179.
Пообчикрижувати, -жую, -єш, гл. Обрѣзать, обкарнать (во множествѣ).
Попередній, -я, -є. Предыдущій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБОКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.