Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кнюх

Кнюх, -ха, м. Увалень, неповоротливый человѣкъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНЮХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНЮХ"
Ворситися, -шуся, -сишся, гл. Сердиться. Вх. Зн. 18.
Глитання, -ня, с. Глотаніе.
Ли́ста, -ти, ж. = литка. Вх. Лем. 432.
Мо́шка, -ки, ж. Мошка. Мошки, комарі, мухи... завелись з попелу. Ном. № 314. Ум. мошечка.
Намекета́ти, -кечу́, -чеш, гл. Накричать по-козьи.
Неїднаковий, -а, -е. = неоднаковий.
Помоститися, -щуся, -стишся, гл. Постлать себѣ постель. Помостилась на лаві... і собі лягла. Мир. Пов. II. 55.
Трошечка нар. Ум. отъ троха.
Хустя, -тя, с. Бѣлье. Прала Параска шовкове хустя на льоду. Чуб. III. 300.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КНЮХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.