Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набрижжувати

Набри́жжувати, -жую, -єш и набри́жкувати, -кую, -єш, гл. Морщить, стягивать въ складки. набри́жжувати чо́боти. Такъ сдвигать голенища, чтобы они были въ складкахъ. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 465.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБРИЖЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБРИЖЖУВАТИ"
Друга́к, -ка́, м. 1) Теленокъ или жеребенокъ на второмъ году жизни. 2) Второй рой, вышедшій въ то-же лѣто изъ одного и того-же улья.
Закатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Замучить.
Змінний, -а, -е. Измѣнчивый, измѣняющійся. Желех. Змінне. Плата за промѣнъ денегъ. Від сотки треба жидові дати тільки а тільки змінного. Вх. Зн. 22.
Нищий, -а, -е. Старець. Оддай нищим, а собі ні з чим. Ном. № 4758.
Опришкуватий, -а, -е. Злой, сварливый. Рк. Левиц.
Перелаз, -зу, м. 1) Мѣсто, гдѣ перелѣзаютъ черезъ плетень. Ой так не гаразд, низький перелаз; а ви, хлопці, не ходіть, перелазу не робіть. Чуб. V. 1128. 2) Раст. Brionia alba. Лв. 97. Cм. переступ. Ум. перелазок. Ном. № 13129.
Підволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підволокти, -лочу, -че́ш, гл. 1) Подтаскивать, подтащить, подволочь. 2) ніг не підволоче. Не въ состояніи идти.
Підполуденча, -чати, с. Ѣда между обѣдом и полдникомъ. Вх. Лем. 449.
Приректи, -речу, -че́ш, гл. Сказать. Вона прирекла до дітей: «Чекайте, діти!» Гн. І. 92.
Хтось, когось, мѣст. Кто то, кто-нибудь. Прийшов хтось та взяв щось. Посл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБРИЖЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.