Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набожний

Набо́жний, -а, -е. Набожный, благочестивый. Набожний, як жид подорожній. Чуб. І. 268.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 464.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБОЖНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБОЖНИЙ"
Гінкий, -а, -е. Тонкій и высокій, быстро вверхъ растущій. Це дерево дуже гінке стало, як його підчухрали. Тополя буцім на могилі гінкий та гнучий стан. Греб. 318.
Гончарі́вна, -ни, ж. Дочь горшечника. Аф. 364.
Малоси́льний, -а, -е. = малосилий. Оженив мене малолітнього, малолітнього, малосильного. Грин. III. 339.
Напетлюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Намолоть пеклеванной муки. Він намеле й напетлює, він обійме й поцілує. Чуб. V. 529.
Необачка, -ки, ж. Безпечность, неосмотрительность.
Обношуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. обноситися, -шуся, -сишся, гл. Обнашиваться, обноситься. Звісно, у дорозі трошки обносивсь. Стор. І. 205. За дорогу припала пилом, обносилась, обтопталась. Г. Барв. 241.
Понахвачувати, -чую, -єш, гл. = понахапувати.
Сардачина, -ни, ж. То-же что и сардак, но плоховатый Хоть латана сардачина, — люде поважають. Федьк. III. 110.
Скапарати, -ра́ю, -єш, гл. Испортить, изгадить. — життя. Бѣдственно, жалкимъ образомъ провести свою жизнь. Желех.
Тіточчин, -на, -не. = тітоньчин.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБОЖНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.