Бантувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Безпокоить; толкать.
2) Уничтожать.
Бич, -ча, м. 1) Палка. Не біжить собака від калача, але від бича. Добрий бич запарив. 2) Било, короткая часть цѣпа, которою молотятъ. Киї запорожські — палічча не дуже довгі, неначе бичі у ціпів. 3) Часть сукновальнаго песта, при помощи которой онъ поднимается. Ум. бичик.
Богословити, -влю, -виш, гл. Вести рѣчь о Богѣ.
Заздре́ний, -а, -е. Завистливый.
Зелене́нько
Мно́житися, -жуся, -жишся, гл. Размножаться, множиться.
Наві́шувати, -шую, -єш, сов. в. наві́сити, -шу, -сиш, гл. Навѣшивать, навѣсить.
Переплисти Cм. перепливати.
Черевко, -ка, с. Ум. отъ черево.
Чоботець, -тця, м. Ум. отъ чобіт.
