Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набожник

Набо́жник, -ка, м. Полотенце (вышитое или тканое съ узорами), надѣваемое, для украшенія, на иконы. Черниг. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 464.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБОЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБОЖНИК"
Вернидуб, -ба, м. Сказочный герой, руками ломающій огромные дубы. Мнж. 43.
Ґере́ґа, -ґи, ж. Волчокъ. Вх. Зн. 13.
Заверну́ти, -ся. Cм. заверта́ти, -ся. Заверт, ту, м. 1) = завертень. Нічим вовкові блювати, так завертами. Ном. № 2823. 2) Заворотъ, поворотъ. Отой Шпак живе на заверті. Камен. у.
Закляка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закля́кнути и закля́кти, -кну, -неш, гл. Окоченѣвать, окоченѣть; отвердѣвать, отвердѣть. Доглядали смерти, доглядали — не догляділи, одвернулись на часок, — до його, а він уже й закляк. — Зімою якось запізнився, закляк сердега в хуртовині. Мог. 111. Продержало з тиждень морозом, — земля заклякла як кістка. Мир. Пов. І. 111.
Ляду́нка, -ки, ж. = ладунка.
Нало́пом нар. Нахально. Налопом увійшли у хату.
Несподіяність, -ности, ж. = несподіваність.
Пообороняти, -ня́ю, -єш, гл. Оборонить, защитить (многихъ).
Сухорлявець, -вця, м. Сухощавый человѣкъ. Желех.
Укмітити Cм. укмічати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБОЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.