Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наблажити

Наблажити, -жу, -жиш, гл. Принести добро, благо. Дєкувати Тобі, Господи, за дар Божий, с'єтій землі, мамі нашій, за твою росицу, за твій дар, за твою благодать, що єс нам наблажила. (Гуц. молитва). Шух. І. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 464.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБЛАЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБЛАЖИТИ"
Без'язикий, -а, -е. 1) Не имѣющій языка. Без'язика коняка. Рудан. І. 69. 2) Нѣмой, безсловесный. І всі у ряд поставали, наче без'язикі. Шевч. Дружки без'язикі. КС. 1883. II. 392. Шевченко, вийшовши дивом якимся із тиї темноти притоптаної, похилої, без'язикої. К. (О. 1861. IV. 30).
Зачепи́ти, -ся. Cм. зачіпати, -ся.
Змикатися, -каюся, -єшся, сов. в. зімкну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Сводить, свести судорогой. Як підняв руку, так вона і зомкнулась, так і заклякла. Эварн. Запор. І. 14.
Клятий, -а, -е. 1) Проклятый. Нехай кляті бенкетують. Шевч. 53. Жидюга... лічить гроші коло ліжка, клятий. Шевч. 135. 2) Переносно: упорный, упрямый.
Котолупня, -ні, ж. Мѣсто, гдѣ убиваютъ и обдираютъ кошекъ, а въ переносномъ смыслѣ — мѣсто пытокъ.
Лисиччу́к, -ка, м. Сынъ лисицы. Лисиччука запер під лавку. Рудч. Ск. І. 133.
Озюм, -му, м. 1) Изюмъ. 2) Городъ Изюмъ. Летіла зозуля, зозуля, з инчого города, з Озюма. Грин. III. 535.
Привикнути, -ся. Cм. привикати, -ся.  
Привіжка, -ки, ж. Возжа для пристяжной. Міусск. окр.
Тарсувати, -сую, -єш, гл. Тормошить. Вони давай його тарсувати. Новомос. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБЛАЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.