Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набойчик

Набо́йчик, -ка, м. Шомполъ. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 464.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБОЙЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБОЙЧИК"
Відрядити, -ся. Cм. відряжати, -ся.
Гри́мну́ти, -ну, -неш, гл. = Грімнути.
Зали́шній, -я, -є. Излишній. Зміев. у. Випило залишив, нехай оддише. Ном. № 11650. Тілько щоб пропитатись, а не залишнє. Кв. II. 12.
Квартовий, -а, -е. 1) Вмѣстимостью въ одну кварту. 2) квартова цибуля. Лукъ, оставляемый на сѣмена; послѣднія продаются квартами, отчего и получилось названіе. Вас. 203.
Найду́х, -ха, м. Найденышъ муж. пола. Вх. Зн. 39.
Повіджимати, -ма́ю, -єш, гл. Постирать бѣлье (во множествѣ). Повіджимали дівчата сорочки. Харьк.
Присухий, -а, -е. Суховатый. Вх. Уг. 263.
Псище, -ща, м. Ув. отъ пес. КС. 1882. IV. 170.
Сердзевий, -а, -е. = червоний. Вх. Зн. 62.
Шлярка, -ки, ж. Оборка. Подольск. г.; Гол. Од. 20; Св. Л. 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБОЙЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.