Гопа́к, -ка́, м. Родъ танца. Гопака вдарити. Побравшись у боки, вибивають під бандуру гопака веселії злидні.
Лича́к, -ка́, м. 1) Обувь изъ лыка, лапоть. А постіл личака да й попережає: ой коли ти постіл, то іззаду постій, ой коли ти личак, то попереду гоп-цак. Неси, Боже, в чоботях, — дамо личаки. 2) Веревка изъ лыкъ. 3) Простолюдинъ, простой человѣкъ. Ходили тогді в кармазинах тілько люде значні да шабльовані, а міщане одягались синьо, зелено, або у горохв'яний цвіт; убогії носили личакову одежу. Через те козаки дражнять було міщан личаками.
Лупа́ 2, -пи, ж. 1) Перхоть (на головѣ). 2) Чешуя рыбья.
Му́кати, -каю, -єш, гл. Мычать. Мукає корова. Чогось телята мукають.
Начальницький, -а, -е. Начальниковъ, начальническій.
Понатиратися, -раємося, -єтеся, гл. Натереться (во множествѣ).
Пурняти, -ня́ю, -єш, гл. Пасть ночью стадо овецъ.
Суга, -ги, ж. = осуга. Нѣж.,
Тхорити, -рю́, -риш, гл. Вонять подобно хорьку.
Хльоп! меж., выражающее ударъ. А він бабу хльоп в писок. Cм. хляп.
