Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубище

Дуби́ще, -ща, м. Ув. отъ дуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБИЩЕ"
Бокозийник, -ка, м. = зизоокий. Шух. І. 33.
Буздигарня, -ні, ж. = буцегарня.
Гнилоїд, -да, м., гнилоїда, -ди, об. Скряга, скупецъ. Желех.
Мешка́ння, -ня, с. Жительство, помѣщеніе, жилье; мѣстопребываніе. У домівці на мешканні. Грин. III. 693. Підемо до Бендеру мешкання глядіти. Гол. І. 79. Ум. мешканенько, мешканнячко. Ой покидаю сивого голубка і дрібненькії діти, а сама лечу, сама полечу мешканенька глядіти. Грин. III. 483.
Ми́мря, -рі, об. = мимрій.
Напе́рсток, -тка, м. 1) Наперстокъ. 2) Желѣзное кольцо, которымъ коса прикрѣпляется къ косовищу.
Одіз.. Cм. відізвати, -ся.
Розбрикатися, -каюся, -єшся, гл. Приняться лягать. Коні ся розбрикали, шальвію подоптали. Чуб. V. 64.  
Ткач, -ча, м. Ткачъ. Ном. № 10436. Ум. ткачик.
Утропі нар. Слѣдомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.