Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубище

Дуби́ще, -ща, м. Ув. отъ дуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБИЩЕ"
Акура́тність, -ности, ж. Точность, аккуратность. Желех.
Вовкодух, -ха, м. Злой человѣкъ. Гляди в мене, — не розледащій між моїми вовкодухами. МВ. (О. 1864. ІІІ. 64).
Гінець, -нця, м. 1) Гонець, курьеръ. 2) Лицо, которое обязано созвать на сходку членовъ цеха. Козел. у.
Понаростати, -таємо, -єте, гл. Нарости (во множествѣ) І коли ці дівчата понаростали? Черниг. г.
Примчати, мчу́, -чи́ш, гл. Примчать. Примчали з казанок сивухи. Котл. Ен. Дідько і попа примчав. КС. 1882. X. 33.
Пунтове, -вого, с. Земскій сборъ на почтовыхъ лошадей. Кременч. у.
Реготання, -ня, с. = регіт. По вечері ж все замерло, тихо, глухо стало, реготання, спів і крику мов і не бувало. Мкр. Н. 36.
Сповіряти, -ряю, -єш, сов. в. сповірити, -рю, -риш, гл. 1) — на кого. Довѣрять, довѣрить кому. На діда Бутурлаку усі свої маєтки сповіряє. КС. 1904. I. 279. 2) — кому. Повѣрять, повѣрить, сообщить что кому. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. Мир. Пов. І. 161. То Христя ж, коли так, усе роскаже, що сповірила їй подруга. Мир. Пов. II. 93.
Тат сз. Вѣдь, да вѣдь. А ти, дівча, дівчаточко, не лакомся на 'ня, тат я духовна особа, не пойдет ти за 'ня. Гол. III. 248.
Фірчати, -чу, -чиш, гл. О кузнечикѣ, сверчкѣ и пр.: трещать. Сквірки фірчат. Вх. Лем. 4 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.