Буйтур, -ра, м. = тур, Bos urus.
Вишничок, -чка, м. Ум. отъ вишник.
Запліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. заплести́, -ту́, -те́ш, гл. Заплетать, заплесть. Чи се той двір, що мій милий заплітає сіни? Дрібушка за дрібушку та все сама собі заплітає. На твій гнів не заплели хлів.
Нама́нювати, -нюю, -єш, сов. в. намани́ти, -маню́, -ниш, гл. Приманивать, приманить, наманивать, наманить. Нарвав квіточок, наманив дівочок. Я закличу музики та наманю хлопців. Давай до себе наманювати людей.
Потикатися, -каюся, -єшся, сов. в. поткну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл.
1) Спотыкаться, споткнуться. Ой поткнувся Нечаїв кінь на малу тичину. Взєвси джурі маленькому коник потикати.
2) Показываться, показаться. Ло батька боюсь і потикаться. Там добре, де нас нема, а куди ми поткнемось, так і попсуємо.
Прачити, -чу, -чиш, гл. Бить валькомъ бѣлье, полотно. Я думав, що прачки прачуть, а то по Марусі малі діти плачуть.
Примівка, -ки, ж. Поговорка, пословица, приговорка. Страхи на ляхи, — ся примівка од нас перейшла і до ляхів. Пиймо горілку, маймо примівку, маймо примо́вля: дай, Боже, здоровля.
Продзеленькати, -каю, -єш, гл. Прозвенѣть.
Спуховистий, -а, -е. = спуховий. Спуховиста палка.
Шкаредитися, -джуся, -дишся, гл. = гидувати. Шкаредятся жабами.