Верхостьоб, -бу, м. Особый способъ вышиванія.
Викладчатий, -а, -е. Отложной. Викладчатий комір (у сорочці). Cм. викладаний.
Гарикало, -ла, м. и с. Ворчунъ, придира. Оцей (или оце) мені гарикало остогид!
Драпі́жник, -ка, м. 1) Cм. дряпіжник. 2) У гуцуловъ: ночной церковный сторожъ.
Затру́ювати, -юю, -єш, сов. в. затруї́ти, -рую́, -їш, гл. 1) Отравлять, отравить (кого). 2) Отравлять, отравить, напитывать, напитать ядомъ. 3) Заражать, заразить. Я не хочу, щоб вона в нас ночувала, бо одно дереться, як шкури на собі не порве: ще й нас вошами затруїть.
Обізрітися, -рю́ся, -ришся, гл. = обіздрітися.
Підборідь II, -роді, ж. Сафьянный ремешекъ у гуцульской шляпы; проходя подъ подбородкомъ, удерживаетъ шляпу на головѣ.
Роз'їздити, -джу, -диш, гл. Испортить ѣздой. Роз'їздили греблю.
Санчища, -чи́щ, ж. мн. Большія сани. Бантромій везе гній на старих санчищах.
Сніжина, -ни, ж. Снѣжинка. А думи гордії розвіє, як ту сніжину по степу. Ум. сніжинка, сніжиночка.
