Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дударка

Дуда́рка, -ки, ж. Чванливая. Вона тата дударка, що і ні приступу. Прил. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДАРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДАРКА"
Бабе́га, -ги, ж. Бабище. Ув. отъ ба́ба. Конст. у.
Виважати, -жаю, -єш, гл. = виважувати. Довго пані виважила, поки зважилась. МВ. ІІ. 34.
Гнилець, -льця, м. Болѣзнь личинокъ пчелъ; пораженіе ихъ грибкомъ Bacillus Preussi. Драг. 32.
Зайча́чий, -а, -е. Относящійся къ зайцу.
Зранити, -ню, -ниш, гл. Изранить.
Муркотій, -тія́, м. Ворчунъ. Желех.
Порай, -раю, м. = порада, рада. Там крутенько, тут хутенько, дав Бог всьому порай: ад розорив, чорта стребив, смерть із лиха хвора. КС. 1882. IV. 171.
Спуховистий, -а, -е. = спуховий. Спуховиста палка. Н. Вол. у.
Хруставча, -чати, с. Слива съ нѣсколько жесткимъ мясомъ. Вх. Уг. 273.
Штирхати, -ха́ю, -єш, гл. = шпиркати. Г. Барв. 328. Ножем йому штирхає. К. МБ. X. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДАРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.