Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубленець

Дубле́нець, -нця, м. Выдѣланная дубленая кожа. Вх. Уг. 237.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБЛЕНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБЛЕНЕЦЬ"
Вилежати, -ся. Cм. вилежувати, -ся.
За́сніт, -ту, м. Головня зерновая, Ureda Segetum. Люде купують жито з заснітом, бо воно дешевше. Ковел. у.
Курятник, -ка, м. = курник. А ходім, панотці, що там за диво діється в курятнику. Левиц. І. 189. По заході сонця іди в курятник, під сідало з нездоровою дитиною. Чуб. І. 141.
Напоу́мити Cм. напоумляти.
Однораз нар. Сразу, вдругъ. Пішов і однораз знайшов його. Борз.
Підсубійний, -а, -е. Подливной. Підсубійне колесо у млині. Підсубійний млин. Kolb. І. 61.
Потиль нар. = поти. Потиль не перестану, покиль не достану. Чуб. V. 225.
Потріпки, -ків, м. мн. Клочки льна, отпадающіе при трепаніи его треплом. Черниг. у.
Серм'яга, -ги, ж. = семеряга. Ум. серм'яжка.
Тяжиновий, -а, -е. Сдѣланный, сшитый изъ пестряди. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБЛЕНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.