Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудити

Дуди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Играть на свирѣли. Дудить на сопілці. О. 1862. VIII. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДИТИ"
Бородай, -дая, м. = бородань. Вх. Зн. 4.
Бриднути, -ну, -неш, гл. Становиться безобразнѣе, дурнѣть.
Же́ртвувати, -вую, -єш, гл. Жертвовать.
Кокоруддя, -дя, с. соб. Шишки (сосны и пр.). Вх. Уг. 245.
Панянин, -на, м. = пан. Встрѣчено только во мн. ч. въ слѣд. пѣснѣ: Як поїдемо через селейко, скажут селяне: «їдут міщане». Як поїдемо через містейко; скажут міщане: «їдут паняне». Гол. II. 93.
Підгерсть, -ти, ж. = підгейстер. Рудч. Чп. 249.
Попсуватися, -псую́ся, -є́шся, гл. Испортиться.
Прогарчати, -чу, -чи́ш, гл. Проворчать. Щука узяв подарунок, доторкнувся устами до сукні молодої і щось прогарчав собі під ніс. Стор. МПр. 85.
Самура, -ри, ж. Свинья. Вх. Лем. 464.
Уцвісти, -ту, -теш, гл. Процвѣсть, зацвѣсть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.