Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубовик

Дубови́к, -ка́, м. 1) Хозяинъ лодки ду́ба. 2) = вернидуб. Грин. I. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБОВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБОВИК"
Буван, -на, м. = бовван. Н. Вол. у.
За́жив, -ву, м. = зажинок 2. Инші думають,.. що в нашій землі мало заживу. О. 1861. IV. 34.
Кунштовий, -а, -е. Художественный, артистическій. За стіною скрізь виглядали кунштові верхи оранжереї. Левиц. І. 217.
Нирцем нар. Ныряя.
Переконання, -ня, с. Убѣжденіе.
Підштрикнути Cм. підштрикувати.
Скіпання, -ня, с. Раскалываніе, разщепленіе (лучины).
Торгун, -ну, м. Раст. Ptarmica cartilaginea DC. Анн. 277.
Трісочка, -ки, ж. Ум. отъ тріска.
Шкарубіти, -бію, -єш, гл. Покрываться твердой корой сверху, напр.: о землѣ, о кожѣ на рукахъ: корявѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБОВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.