Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубовик

Дубови́к, -ка́, м. 1) Хозяинъ лодки ду́ба. 2) = вернидуб. Грин. I. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБОВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБОВИК"
Вдовиченко, -ка, м. = удовиченко.
Відсікати, -каю, -єш, сов. в. відсікти, -січу, -чеш, гл. Отсѣкать, отсѣчь. Ангел махнув та й відсік праве крило Сатанаілу. Чуб. І. 35.
Жупани́на, -ни, ж. Кафтанишко. Ходить панич по долині в червоній жупанині. Ном. с. 296, № 179. Ум. жупани́нка.
Зарі́дливий, -а, -е. Урожайный. Сей рік зарідливий буде. МВ. О. 1862. І. 74.
Зобачити Cм. зобачати.
Притягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. притягтися, -гнуся, -нешся, гл. 1) Притягиваться, притянуться, быть притягиваемымъ, притаскиваемымъ. 2) Только сов. в. Притащиться, прійти.
Срібліти, -лію, -єш, гл. Серебриться. Чи ба яке сукно, аж срібліє. Черниг. г.
Тамтадиль нар. = тамтуди. Гол. II. «30.
Теребівля, -лі, ж. Мѣсто, очищенное отъ зарослей.  
Шагати, -гаю, -єш, гл. Пышать, вспыхивать, вырываться (о пламени). З печі полум'я так і шагає. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБОВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.