Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубонька

Ду́бонька, -ки, ж. = дубочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБОНЬКА"
Багнути, -ну, -неш, гл. Сильно желать, хотѣть. Мій син багне йти до школи так, що ну! Камен. у.
Броварія, -рії, ж. Ссора, драка, шумъ. Щоб не було броварії, то я за чуба хлопців. Н. Вол. у.
Зада́ток, -тку, м. = завдаток.
Згнітиѣти Cм. згнічувати.
Косище, -ща, с. ув. отъ коса́.
Ля́панець, -нця, м. 1) Оплеуха, пощечина. По пиці ляпанця дасть. 2) мн. ляпанці. Туфли, шлепанцы.
Мокри́на, -ни, ж. Мокрое мѣсто, болото. Вх. Уг. 252.
Небогий, -а, -е. Бѣдный. Угор.
Нежить, -ті, ж. = нежид. Після кішка як нап'єшся, — буде нежить. Мнж. 154. Напала мене нежить. Лебедин. у.
Утушковувати, -вую, -єш, сов. в. утушкувати, -кую, -єш, гл. Кутать, закутывать, закутать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.