Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубник

Дубни́к, -ка́, м. 1) = дубняк. 2) Чанъ для дубленія кожъ. Вас. 157. Ум. дубничо́к. Мет. 196.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБНИК"
Вигнання, -ня, с. Изгнаніе. Левч. 50.
Гляданка, -ки, ж. Торговля. Угор.
За́йда, -ди, об. 1) Захожій человѣкъ. Желех. 2) Родъ большого мѣшка? Широкий великий міх і довгий, на кроснах. Вх. Лем. 415. Ум. за́йдочка.
Мня́кість, -кости, ж. Мягкость.
Німка, -ки, ж. = німкеня.
Подолітати, -та́ємо, -єте, гл. Долетѣть (о многихъ).
П'яниця, -ці, об. 1) Пьяница. Я з п'яницею жити не буду. Мет. 67. 2) Родъ игры въ карты. Ум. п'яничка, п'яни́ченька. Не дай мене за п'яниченьку. Мет. 37.
Розсупонитися, -нюся, -нишся, гл. Развязать поясъ, разстегнуть юбку.
Танас, -са, м. Игра въ жмурки. Шейк. Cм. панас.
Ширяння, -ня, с. 1) Паре́ніе, полетъ. Желех. 2) Тыканіе, пыряніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.