Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубник

Дубни́к, -ка́, м. 1) = дубняк. 2) Чанъ для дубленія кожъ. Вас. 157. Ум. дубничо́к. Мет. 196.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБНИК"
Апелюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Апеллировать. Стор.
Бренькати, -каю, -єш, гл. 1) = бринькати. Рудч. Ск. І. 18. 2) = брехню завдавати. Св. Л. 288.
Жада́, -ди, ж. Жажда желаніе.
Насправляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Надѣлать, накупить. Насправляла Зося суконь. Левиц. І. 410. 2) Наготовить, устроить. Насправляли в селі багато обідів за померші душі. Весіллів насправляли.
Пообсміювати, -юю, -єш, гл. Осмѣять (во множествѣ).
Порозліплювати, -люю, -єш, гл. Разлѣпить слипшееся (во множествѣ).
Потерятися, -ря́юся, -єшся, гл. Испортиться, разорваться, разрушиться, разстроиться. Ой десь стоїть парочка, любая розмова, ой як третій умішається, то й потеряється. Н. п.
Рискалина, -ни, ж. Рукоятка заступа. Хотин. у.
Сляж, -жа, м. Въ хворостяномъ или камышевомъ потолкѣ: поперечная балка; по срединѣ, вдоль потолка, проходитъ матица, одна или двѣ, а поперекъ — параллельно лежащіе, съ обѣихъ сторонъ матицы, сляжі, — на нихъ кладется камышъ или плетень. Конст. у. Вас. 194.
Темнота, -ти, ж. 1) Тьма, потемки. А що мені даси, як я виведу тебе із цієї темноти? Рудч. Ск. І. 101. Темнота обняла її зразу. Мир. Пов. II. 55. 2) Невѣжество. 3) соб. Темные, непросвѣщенные люди. А безрозумна темнота до Дніпра прожогом рине. К. МБ. III. 243. 4) Въ загадкѣ: волкъ. ХС. III. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.