Віддаровуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. віддаруватися, -руюся, -єшся, гл. Отдариваться, отдариться.
Відклепати, -па́ю, -єш, гл. Отбить косу молоткомъ.
Плениця, -ці, ж.
1) Надвое распиленный стволъ строевого дерева.
2) = планиця.
3) Заключеніе? Знайшов тя у темниці, сказав єси: « Устань, Петре, й ступай з плениці».
Погукувати, -кую, -єш, [p]одн. в.[/p] погукну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Покрикивать, крикнуть. Сама, як пані, тільки погукує: «А се подай, а те принеси!» За ворота вийшла, косу чесала, та на своїх дружок погукувала. Погукують плугатарі, поганяючи воли в плузі. Годі! — погукнула на ввесь голос свій. Погукнув він (на хлопця): біжи мерщій та спитайся.
Поперекришувати, -шую, -єш, гл. Нашинковать, накрошить мельче. Треба капусту дрібніше поперекришувати.
Поросплатувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и росплата́ти, но во множествѣ.
Пустісінький, -а, -е. Совершенно пустой. Отті прямії колоски зовсім пустісінькі, ростуть на ниві даром.
П'ятизлотник, -ка, м. Монета въ 75 коп.
Свиріпа, -пи, ж. Раст. a) Bunias orientalis L. б) Brassiса napis L. в) Sinapis arvensis L.
Хвора, -ри, м. Болѣзнь? Пущу коника по двору свому тестеві на хвору.
