Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубала

Дубала́ нар. Дыбомъ, вверхъ ногами. Дубала стати. Cм. дубора.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 451.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБАЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБАЛА"
Бризкання, -ня, с. Брызганіе.
Верія, -рії, ж. = верея. Желех.
Виділити Cм. виділяти.
Да́тка, -ки, ж. Подачка. Підлизується до панів; звик на датки, то де вже йому до роботи.
Довива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дови́ти, -в'ю́, -в'є́ш, гл. Довивать, довить, окончить вить, свивать. Ой прошу вас, дружечки, до хати моїй донечці віночок довивати. Грин. ІІІ. 458.
Зісла́ти Cм. зсилати.
Лю́бжа, -жі, ж. Раст. a) Orchis incarnata, дремликъ. б) Orchis latifolia. ЗЮЗО. I. 130.
Остивно, -на, с. Деревянная рукоять в остях. Шух. І. 223.
Пенявий, -а, -е. Небрежный, неловкій. Угор.
Чикір, -кору, м. = сикір. Вх. Пч. II. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБАЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.