Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубіти

Дубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Коченѣть отъ холода. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБІТИ"
Ватажжя, -жя, с. соб. Предводители, атаманы, начальники. Желех. Ном. VI.
Гарманувати, -ную, -єш, гл. = гарманити. Гармануєм, в мішки набіраєм. Грин. ІІІ. 566.
Жидові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Ожидовливаться. Жидовіти нам.... ні, се не по нашій натурі. К. (О. 1861. І. 312).
Кріпко нар. 1) Крѣпко, сильно. Тут, обнявшись кріпко, ми загинем вкупі. Сніп. 2) Очень. Кріпко стереглись наші дівчата панських парубків. О. 1862. V. 109.
Офіра, -ри, ж. = охвіра. Чуб. І. 168.
Поздмухувати, -хую, -єш, гл. Сдуть (во множествѣ).
Рипа, -пи, ж. 1) Промоина, рытвина. Ананьев. у. 2) Высокій обрывистый берегъ, обрывъ. Шух. І. 80. Вх. Зн. 59. Ум. рипка.
Розігрувати, -рую, -єш, сов. в. розігра́ти, -ра́ю, -єш, гл. 1) Разыгрывать, разыграть. 2) = розігратися. А синєє море розіграло, турецький корабель розірвало. АД. І. 99.
Свинарчук, -ка, м. Мальчикъ свинопасъ.
Спарити, -рю, -риш, гл. 1) Обжечь, обварить, обдать кипяткомъ. Як би го окропом спарив. Ном. № 3386. 2)шию. Натереть рабочей скотинѣ шею, напр. ярмомъ. Херс.у. 3) Отколотить. А ти моїх орендарів нагайкою спарив. Рудан. І. 37.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.