Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубіти

Дубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Коченѣть отъ холода. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБІТИ"
Дудла́, -ли́, ж. = дудло́. Вх. Лем. 412. Ум. дуде́лка. Вх. Уг. 237.
Залямува́ти, -му́ю, -єш, гл. Окаймить. Черк. у.
Запові́тритися, -рюся, -ришся, гл. Запропаститься.
Можли́вий, -а, -е. Возможный. Неможливе у людей, можливе у Бога. Єв. Л. XVIII. 27.
Му́дики, -ків, м. мн. Раст. Glechoma hederacea. Вх. Пч. І. 10. ЗЮЗО. І. 172.
Оправдовуватися, -вуюся, -єшся и оправдуватися, -ду́юся, -єшся, сов. в. оправди́тися, -джуся, -дишся, гл. Оправдываться, оправдаться. Хто ся оправдує (а зовсім винний), того як гору вздув. Ном. № 7429. Циган оправдився. Мнж. 115. Оправдалась премудрість од дітей своїх усіх. Єв. Л. VII. 35.
Риговина, -ни, ж. Блевотина. Лохв. у.
Сокоруха, -хи, ж. Эпитетъ курицы. Лохв. у.
Товщиня, -ні́, ж. 1) Толщина. Харьк. г. 2) Очень толстый. Там височиня, товщиня був покійний чумак. Харьк. г.
Укликати, -каю, -єш, сов. в. уклякати, -чу, -чеш, гл. Зазывать, зазвать, призвать. Укликають Івана у хату, садовлять за стіл. Грин. II. 227. Вклич брата в хату.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.